Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
ЗНА́ХАР (людина, що лікує немедичними засобами та займається чаклуванням), ЗНА́ТНИ́К заст., ВОРОЖБИ́Т заст., ЗНА́ХОР (ЗНА́ХУР) рідко, ШЕПТУ́Н рідко. (П... смотреть
В укр. віруваннях людина з незвичайними духовними і фізичними властивостями (мудра людина, земний бог), яка не знається з нечистою силою, просякнута гл... смотреть
Зна́хар. Знавець. - А яке се відповідне місце для поєдинку! 1 не заобширне і не завузке, - сказав бурш з міною знахаря (Галіп, 62)// порівн. пол. znachor - знахар, znawca - знавець, pierwszy znawca - перший знавець; рос. знахарь - знахар, первый знаток - перший знавець.... смотреть
-я, рідко знахор, знахур, -а, ч. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням.
імен. чол. роду, жив.знахарь
[znanar]ч.znachor
-я, рідко знахор, знахур, -а, ч. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням.
Чаклун, ворожбит, див. колдун, мольфар, хіромант, маг, чародій
Sorcerer; (що лікує) healer, quack (doctor), witch doctor
ворожбит, чаклун, зст. знатник, (у диких племен) шаман; знахур.
див. чародій
【阳】 巫医
Зна́хар, -ря, -реві; -харі́, -рі́в
зна́хар іменник чоловічого роду, істота
Kvacksalvare
Kvakksalver
lat. znahareзнахарь
Kvaksalver
знахар, -я
charlatan
ექიმბაში
знахарь
Знахарь