КІЛЬ

поздовжня балка, що зв'язує корпус корабля, осн. елемент каркасу, проходить по днищі корабля у площині його симетрії.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

Смотреть что такое КІЛЬ в других словарях:

КІЛЬ

КІЛЬ, я, ч.1. техн. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням.Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким р... смотреть

КІЛЬ, я, ч. 1. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії… (Ю. Япов., II, 1954, 91); Спочатку підняло корму так, що ніс майже весь занурився у воду, потім корма осіла, а ніс піднявся, оголюючи кіль (Ткач, Моряки, 1948, 124). 2. Вертикальна площина хвоста літака (дирижабля) з прикріпленими до неї поворотними кермами. Батарейці били.. Перед кілем юнкерса спалахнув чорний клубок диму (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 323). 3. Поздовжній виступ грудної кістки в більшості птахів і деяких ссавців, що має вигляд гребеня. Кіль грудної кістки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 160.... смотреть

КІЛЬ

М. в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Шлезвіґ-Гольштайн, порт над Кільською бухтою, сполучається Кільським каналом із Пн. м.; 250 ти... смотреть

КІЛЬ

-я, ч. 1) мор. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. 2) ав. Вертикальна площина хвоста літака (дирижабля) з прикріплен... смотреть

КІЛЬ

-я, ч. 1》 мор. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням.2》 ав. Вертикальна площина хвоста літака (дирижабля) з прикріпл... смотреть

КІЛЬ

ч. (гол., англ.) 1. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. 2. Вертикальна площина хвоста літака з прикріпленими до неї поворотними кермами. 3. Поздовжній виступ грудної кістки у птахів і деяких ссавців, що має вигляд гребеня.... смотреть

КІЛЬ

геогр. н. м.Kiel (ФРН)∗∗∗мор.keel; ав. fin

КІЛЬ

імен. чол. родуколвід слова: кілляімен. сер. роду

КІЛЬ

[kil']ч.kil (судновий) morsk.

КІЛЬ

м. в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Шлезвіґ-Гольштайн, порт над Кільською бухтою, сполучається Кільським каналом із Пн. м.; 250 тис. мшк.; корабельні, машинобудування; унів.... смотреть

КІЛЬ

Кіль, -лю, -леві (м.); кі́льський, -ка, -ке∗∗∗Кіль, кі́ля, -леві; кі́лі, -лів

КІЛЬ

власна назва, імен. чол. родуКиль

КІЛЬ

сім фу́тів під кі́лем. Усталена форма побажання успіху, удачі. Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу (З газети).... смотреть

КІЛЬ

(голл. kiel, англ. keel) 1. Балка, що є основним поздовжнім кріпленням і пов’яззю днища судна. 2. Нерухома частина вертикального оперення лівака, дирижабля.... смотреть