КАРБІД

(карбід кальцію) СаС2, неорганічна сполука, тугоплавка тверда речовина; застосовують у промисловості для одержання ацетилену (реакція з водою) і ціанаміду кальцію - добрива (реакція з азотом).

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

КАРБІД КРЕМНІЮ →← КАРАҐАНДА

Смотреть что такое КАРБІД в других словарях:

КАРБІД

-у, ч., хім. Речовина, що утворюється внаслідок сполучення металу або неметалу з Карбоном.

КАРБІД

(карбід кальцію) СаС2, неорганічна сполука, тугоплавка тверда речовина; застосовують у промисловості для одержання ацетилену (реакція з водою) і ціанам... смотреть

КАРБІД

[karbid]ч.karbid хім.

КАРБІД

-у, ч. , хім. Речовина, що утворюється внаслідок сполучення металу або неметалу з Карбоном.

КАРБІД

хім.carbide

КАРБІД

Карбі́д, -ду, -дові

КАРБІД

карбі́д іменник чоловічого роду

КАРБІД

lat. carbideкарбид

КАРБІД

техн.; физ. карбид

КАРБІД

хим. карбид

КАРБІД

-у m karbid

КАРБІД

карбід, -у

КАРБІД

კარბიდი

КАРБІД

Карбид

КАРБІД КРЕМНІЮ

(карборунд) SiC, неорганічна сполука; дуже тверда, тугоплавка, хіміч. стійка кристалічна речовина з властивостями напівпровідника; застосовують для виг... смотреть

КАРБІД КРЕМНІЮ

(карборунд) SiC, неорганічна сполука; дуже тверда, тугоплавка, хіміч. стійка кристалічна речовина з властивостями напівпровідника; застосовують для виготовлення електричних опорів, абразивних і вогнетривких матеріалів.... смотреть

КАРБІД -У

імен. чол. родукарбид

T: 202