ЛІБЕРАЛІЗМ

соціальна філософія та політична концепція, яка проголошує, що вільна і неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є джерелом поступу в суспільному житті; почав формуватися наприкінці XVII ст.; джерелом л. була філософія та соціально-політична думка епохи Просвітництва; розквіт припав на 1-шу полов. XIX ст.; протистоїть колективізмові й етатизмові; тоталітаризм послідовно поборює л.; сучасні ліберальні доктрини; неолібералізм, ордолібералізм, лібертаріанізм; гол. представники: І. Бентам, Б. Констан, Д.С. Мілл, І. Берлін, К. Поппер, С. де Мадарьяґа, Р. Дарендорф, Р. Арон, Ф. фон Гаєк.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЛІБЕРАЛІЗМ ЕКОНОМІЧНИЙ →← ЛІБЕРІЯ

Смотреть что такое ЛІБЕРАЛІЗМ в других словарях:

ЛІБЕРАЛІЗМ

ЛІБЕРАЛІ́ЗМ, у, ч.1. Політичний та ідеологічний рух, що відстоює свободу підприємництва, парламентський устрій, демократичні права та свободу особи.Вер... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

ЛІБЕРАЛІЗМ (від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін. ); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції. Значного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л. - всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.В. Заблоцький... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

ЛІБЕРАЛІ́ЗМ (дотримання вільнодумних поглядів), ВІЛЬНОДУ́МСТВО. Лібералізм молодого Фальцфейна зайшов до того, що він, у відміну від інших Фальцфейнів,... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

Спосіб мислення з приводу людства і політики, який протягом останніх чотирьох століть надихнув декілька політичних течій у Європі та країнах, на які європейська культура має значний вплив. Через те, що лібералізм дуже довгий час посідає визначне місце в західній політиці, здається неможливим визначити його, не отожнюючи з західною цивілізацією в усій її повноті, починаючи з досократівських філософів. Проблема дефініцій ще поглиблюється через те, що найбільш потужні радикальні та консервативні опоненти (конкуренти, противники) лібералізму дуже часто діставалися своїх неліберальних позицій, починаючи з ліберальних посилок (засновків); консерватори консервують лібералізм, а радикали радикалізують його. Це урівнює відмінності, і стає важко вирішити, чи належали певні політичні мислителі до лібералів, чи ні (наприклад, Томас «Гоббс», Іммануїл «Кант», Г.Ф.В.«Гегель», Едмунд «Берк»). Більше того, сам лібералізм в різні часи і в різних місцях проявлявся в різних формах; він залежав від... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

Соціальна філософія та політична концепція, яка проголошує, що вільна і неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є джере... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

-у, ч. 1) Політичний напрям, який в епоху феодального кріпосництва та буржуазних революцій обстоював свободу буржуазії. 2) Який дотримується вільнодум... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

-у, ч. 1》 Політичний напрям, який в епоху феодального кріпосництва та буржуазних революцій обстоював свободу буржуазії.2》 Який дотримується вільнодум... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

лібералі́зм (від лат. liberalis – вільний) 1. В первісному розумінні – вільнодумство. 2. Безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів. 3. Буржуазна ідеологічна та громадсько-політична течія, істотною ознакою якої є обстоювання мирного, реформістського шляху здійснення соціальних перетворень.... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

лібералізм; ч. (лат., вільний) 1. В первісному розумінні - вільнодумство. 2. Безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів. 3. Ідеологічна та громадсько-політична течія, істотною ознакою якої є обстоювання мирного, реформістського шляху здійснення соціальних перетворень.... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

(англ. liberalizm)   в економіці сукупність поглядів на функціонування господарства і принципи економічної політики, що усувають необхідність широкого втручання держави в економічне життя.... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ

[liberalizm]ч.liberalizm

ЛІБЕРАЛІЗМ

рос. либерализм 1.У первісному розумінні — вільнодумство. 2. Безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів.

ЛІБЕРАЛІЗМ

1) liberalism2) tolerance

ЛІБЕРАЛІЗМ

Лібералі́зм, -му, -мові

ЛІБЕРАЛІЗМ

лібералі́зм іменник чоловічого роду

ЛІБЕРАЛІЗМ

lat. liberalismлиберализм

ЛІБЕРАЛІЗМ

Волелюбство

ЛІБЕРАЛІЗМ

лібералізм, -у

ЛІБЕРАЛІЗМ

Либерализм

ЛІБЕРАЛІЗМ

либерализм

ЛІБЕРАЛІЗМ ЕКОНОМІЧНИЙ

Економічна доктрина, яка проголошує, що держава та ін. економічні й політичні організації не повинні втручатися у господарські відносини, а залишати ус... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ ЕКОНОМІЧНИЙ

економічна доктрина, яка проголошує, що держава та ін. економічні й політичні організації не повинні втручатися у господарські відносини, а залишати усім економічним одиницям повну свободу дії; також економічна політика, заснована на цих принципах (лесиферизм).... смотреть

ЛІБЕРАЛІЗМ -У

імен. чол. роду, тільки одн.політ.либерализм

T: 130