Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
МІДЬ, і, ж.1. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору.Вулкан, до кузні дочвалавши, Будить зачав всіх ковалів; Свинець, залізо, мідь зібравши, Все ... смотреть
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. р... смотреть
МІДЬ, і, ж. 1. В’язкий і ковкий метал червонуватого кольору. Вулкан, до кузні дочвалавши, Будить зачав всіх ковалів; Свинець, залізо, мідь зібравши, Все гріти зараз ізвелів (Котл., І, 1952, 209); З кольорових металів найважливіше місце належить міді (Ек. геогр. СРСР, 1957, 41); * Образно. Гості — першого дня — золото, другого-срібло, третього-мідь, хоч додому їдь (Номис, 1864, № 11923); З латинської дзвінкої міді Він [І. Котляревський] наше срібло виливав… Ну хто б у римській Енеїді Хоролу й Ворскли не пізнав? (Рильський, III, 1961, 26); * У порівн. Довгий гребінь [хмар] зачервонів, як червона мідь, подекуди облита кров’ю (Н.-Лев., IV, 1956, 7); Обличчя його стало наче мідь (Стельмах, II, 1962, 82); // перен. Про колір, який нагадує цей метал. Ронили золоте листя багряні клени, наливалися міддю шатра дубів (Коз., Сальвія, 1959, 93); // перен. Про звуки, що нагадують дзвін цього металу або є звучанням інструментів, вигот. з цього металу. — На фронт, на фронт! — багряна сурма кличе. — На фронт, на фронт! — лунає кроків мідь (Сос., II, 1958, 462); Звуки духового оркестру.. несподівано вирвалися в бадьорому марші з тихого зарічного узлісся і міддю вдарились об очеретяну стіну (Вол., Дні.., 1958, 119). 2. Виріб або вироби з цього металу. Гулко ударив дзвін. Все стихло на мить, заніміло. Тільки лита чаплинська мідь тривожно, похмуро гула над степом: — Бо-оу… бо-оу… бо-оу (Гончар, II, 1959, 19); Подвір’я в господі Савуляка. Будинок, критий міддю (Собко, П’єси, 1958, 27); Батькова розцяцькована міддю гирлига висіла на гвіздку під хатою (Гончар, Тронка, 1963, 324); // Духовий оркестр. А тепер зате: дубова скриня в нас.., рідна школа, рідна мова й славу зично грає мідь (Тич., II, 1957, 198); Уривчасті звуки міді вривалися з подвір’я — духовий оркестр проводив, видимо, останню репетицію (Коцюба, Нові береги, 1959, 382). 3. Мідні монети. Явдоха кинулась до прискринка, де завжди були гроші.. В однім місці лежали золоті, в другім біліли срібні, в третьому чорніла мідь (Мирний, IV, 1955, 39); Цілий день подзвонювали церковні скарбоньки, приймаючи мужицьке срібло і мідь (Стельмах, І, 1962, 256); * Образно. — Щастя фонд залізний я розтратив І розміняв на мідь срібло чуття (Фр., X, 1954, 201). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 725.... смотреть
-і, ж. 1) Проста речовина хімічного елемента Купруму. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору, що його використовують в електротехніці, радіоелек... смотреть
Сu, хіміч. елемент з атомним числом 29; напівблагородний метал червонуватого кольору; дуже добрий провідник тепла та електроструму; на повітрі покриває... смотреть
-і, ж. 1》 Проста речовина хімічного елемента Купруму. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору, що його використовують в електротехніці, радіоелек... смотреть
1) copperжовта мідь — brassлистова мідь — copper sheetsчервона мідь — red copperкольору міді — coppery, copper-coloured2) розм. (дрібні гроші) copper c... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.хім.медь
[mid']ж.miedź хім.
【阴】 铜Жовта мідь 黄铜
[м'ід']-д'і, ор. -д':у
(жовта) мосяж, сов. латунь; (звуки труб) дзвін; ЗБ. мідяки, дрібняки, мідні гроші.
див. гроші
Мідь, мі́ді, мі́ді, мі́ддю
Kobber, kopper
мідь іменник жіночого роду
Kobber
Koppar
медь (простое вещество)
{мід} -ді, ор. -д:у.
-ді ż miedź
სპილენძი
copper
медь