МІФ

символічна оповідь, що передає уявлення певної людської спільноти про виникнення божеств, світу, людини, інституцій, технік і обрядів; як складова вірувань людей на ранніх етапах розвитку був зразковою моделлю для людської поведінки, вчинків і сподівань на майбутнє.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

МІФОЛОГІЯ →← МІУМІУ

Смотреть что такое МІФ в других словарях:

МІФ

• міф(грец. μυθος — переказ)1) Оповідання про богів, духів, надприродні сили, про першопредків, героїв, які брали участь у створенні самого світу, його... смотреть

МІФ

МІФ (грецьк. μύσος - переказ) - 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. 2) Ідеологічний продукт давніх уявлень про довколишній світ, особливе похідне від духовних зусиль первісних людських колективів пояснити його генезу, структуру і подальшу долю. М. - система узагальнень первісного людського досвіду в його намаганнях виявити основоположності світобудови, людського і природного начал у ній, узагальнень, які, на відміну від пізніших наукових абстракцій, мають підкреслено конкретно-чуттєвий, антропоморфний характер. Ці узагальнення на перших стадіях людської культури постають як обов'язкові для всіх членів первісного колективу; їхня нормативність здійснюється через прийняту в тому колективі обрядовість, суму певних ритуалів. Первісний світ породжував і зберігав узагальнення такого типу у вигляді певних живих істот, що у них суто людські характеристики, біологічні та інтелектуальні, поєднуються з природними силами і стихіями. Міфічні образи мають тривку структуру, канонічну для колективу, що їх він витворив, чіткий набір певних ознак і рис, які впродовж тисячоліть зберігаються-поновлюються у відповідній колективній пам'яті. Надзвичайна тривкість усіх міфологічних структур - від постійних сюжетів до постійних тропів у наративному відтворенні цих сюжетів - зумовлена їхньою високою інформаційною функцією у первісних колективах, адже у них уся сума людського досвіду зосереджувалася саме в М., які відповідно і визначали поведінку та мислення архаїчної людини у повному їх обсязі. Саме міфологічні уявлення-узагальнення, накладені всією своєю нормативно-інформаційною масою на архаїчну свідомість, і визначали її орієнтацію у світі. Архаїка витворила величезну суму різноструктурних, але надзвичайно розвинутих міфологічних систем різних етносів і регіонів. З подальшим розвитком людської культури із первісної синкретичної міфологічної маси поступово виокремлюються релігія, мистецтво, література, наука і т.д. Емансипуючись від М., ці галузі культури на всіх стадіях свого становлення зберігають певні міфологічні релікти - аж до наших днів. Релігія у своєму розгортанні від давнього політеїзму до всіх версій пізнішого монотеїзму постає як особливе перетворення М., як його світоглядна та інституційна адаптація до пізніших стадій людської історії. Мистецтва словесні та пластичні так само зберігають виразний та очевидний генетичний зв'язок зі стихією міфологічного мислення, їхній головний будівельний засіб - художній образ - за багатьма своїми структурно-комунікативними засобами уявляється, по суті, сучасним інобуттям М. Не випадково певні течії і напрями у мистецтві Нового часу, від романтизму до символізму й авангарду, одверто тяжіють у тій чи тій художній формі до естетичного поновлення М. Попри ту обставину, що сучасна наука, здавалося б, давно дистанціювалася від М., вона на певних своїх ділянках, як гуманітарних, так і природничих, незрідка впадає у своєрідну міфологізацію своїх проблем і предметів. Щонайчастіше фізика, скажімо, виказує інтерес до деяких архаїчних сюжетів давньої космології, а ціла шерега видатних філософів, істориків і соціологів, від Маркса і Ніцше до Тойнбі і Гайдеггера, свої зовні об'єктивні наукові побудови парадоксально поєднують з міфотворчістю різної інтенсивності Н. овітня цивілізація, яка змобілізувала величезні людські маси в індустріальні та політичні колективи, тим самим поновила й міфологічні інтенції різних штибів. Зокрема, виникають М. політичні (див. Сорель), М. масової культури, ритуалізації яких вельми сприяють технічні засоби масової комунікації.В. Скуратівський... смотреть

МІФ

МІФ, у, ч.1. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.Са... смотреть

МІФ

МІФ, а, ч, 1. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот. Саме проти дверей над столом, обставленим лавами-ліжками, приходиться фреска, що ілюструє міф про Адоніса та Венеру (Л. Укр., II, 1951, 385); Грали трагедію "Страждання Христові".., променистий міф про померлого й воскреслого бога (Тулуб, Людолови, І, 1957, 150). 2. перен. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне. Надворі, там, за парканом тюремним, Є конституція, якісь закони; Для нас [арештантів] вони є тільки міфом темним (Фр., X, 1954, 154); буржуазний міф про "повну зайнятість" є справжнісіньким знущанням — робітничий клас завжди бідує через масове безробіття, через невпевненість у завтрашньому дні (Програма КПРС, 1961, 26). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 756.... смотреть

МІФ

ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і д... смотреть

МІФ

міф — стародавня народна опо­відь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні опо­відання про богів, обожнених геро­їв, уявних істот; за О. Потебнею, за словом теж стоїть міф, оскільки питомі слова — це продукти перед­усім міфічного мислення народу. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 370.... смотреть

МІФ

-у, ч. 1) Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот. 2) ... смотреть

МІФ

Символічна оповідь, що передає уявлення певної людської спільноти про виникнення божеств, світу, людини, інституцій, технік і обрядів; як складова віру... смотреть

МІФ

міф; ч. (гр., слово, сказання) 1. Легенда, сказання про вірування давніх народів щодо походження Землі, Всесвіту, явищ природи, про богів, міфолегендарннх героїв (Одіссей та ін.). 2. перен. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне; казка, вигадка, фантазія.... смотреть

МІФ

-у, ч. 1》 Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.2》 ... смотреть

МІФ

(від грец. μύθος – слово, сказання) 1. Легенда, сказання про вірування давніх народів щодо походження Землі, Всесвіту, явищ природи, про богів, міфолегендарних героїв (Одіссей та ін.). 2. Переносно – вигадка.... смотреть

МІФ

(від грецьк. mytos - перекази, легенда) характерне для первісної свідомості синкретичне відображення дійсності у вигляді чуттєво-конкретних персоніфікацій і одухотворених істот, які уявляються цілком реальними... смотреть

МІФ

[mit]ч.mit

МІФ

Mythвідомості виявилися міфом — the report proved a myth (proved to be wrong)

МІФ

【阳】1) 神话2) 无稽之谈

МІФ

див. міт

МІФ

див. вигадка

МІФ

міф іменник чоловічого роду

МІФ

Myte

МІФ

Myte

МІФ

-у m mit

МІФ

міф, -у

МІФ

მითი

МІФ

миф

МІФ -У

імен. чол. родумиф

T: 141