АКСІОМА

гол. положення дедуктивної системи, передумова доказів.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

АКСЕЛЬБАНТИ →← АКСІОЛОГІЯ

Смотреть что такое АКСІОМА в других словарях:

АКСІОМА

АКСІОМА (грецьк. άξιωμα - положення, що вважається справедливим) - вихідне твердження наукової теорії, котре приймається за істинне без його доведення. Аксіоматичний статус висловлювань теорії може обумовлюватись або їх самоочевидністю (а, отже, відсутністю потреби в їхньому обґрунтуванні), або їх граничним характером, тобто відсутністю в даній теорії більш фундаментальних положень, на підставі яких можна було б одержати зазначені висловлювання за правилами виводу цієї теорії. Логіко-методологічні функції А. полягають насамперед в окресленні через задану систему А. предметних меж теорії. Дотримання цих меж у процесі міркувань дозволяє уникнути позапредметного застосування тієї чи тієї теорії, котре призводило б до парадоксів. З іншого боку, будучи граничними положеннями теорії, А. є базовими підставами для розгортання теоретичної системи та доведення всіх її похідних істин (теорем). Завдяки наявності А. стає можливим доведення як логічна операція, бо коли б у теорії не існувало граничних підстав, то процедура обґрунтування будь-якої теореми перетворилася б на нескінченну. Звичайно за А. вибирають такі твердження теорії, про які наперед відомо, внаслідок їхньої простоти і очевидності, що вони істинні. Але це не обов'язково. А. може бути будь-яка теорема, якщо в сукупності з іншими А. вона відповідає таким вимогам: 1) вибрані як А. твердження теорії мають бути достатніми для виведення всіх інших тверджень теорії; 2) вони не повинні виводитись одне з одного; 3) це мають бути такі твердження, які б широко використовувалися для виведення (або доведення) теорем. Стимули вибору та оцінки А. визначаються за межами даної теорії й базуються на "внутрішньому" та "зовнішньому" досвіді. У формалізованих численнях математичної логіки А. є не змістові твердження, а формули, з яких за правилами виведення цього числення одержують інші формули (теореми), що їх доводять у цьому численні (див. аксіоматичний метод).... смотреть

АКСІОМА

АКСІО́МА, и, ж.1. Вихідне положення в науці, яке приймають без доведення і яке є підставою для доведення інших положень.Коли б се сказав ученик, котрий... смотреть

АКСІОМА

ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи ме... смотреть

АКСІОМА

аксіома; ж. (гр., значуще, прийняте положення, від вважаю гідним) 1. Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2. перен. незаперечна істина, що не потребує доведень. Див. також: лема, максима, постулат, принцип, теорема... смотреть

АКСІОМА

-и, ж. 1) Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень. 2) перен. Незаперечна істина, ці... смотреть

АКСІОМА

рос. аксиома (грец. axioma- значуще, загальноприйняте положення) — 1. Вихідне твердження будь-якої наукової теорії, яке приймається без доведення як беззаперечне, вихідне, таке, що є підставою для інших тверджень цієї теорії. 2. Переносно — незаперечна істина, що не потребує доведень.... смотреть

АКСІОМА

аксіо́ма (грец. αξίωμα – значуще, прийняте положення, від άξιόω вважаю гідним) 1. Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2. Переносно – незаперечна істина, що не потребує доведень.... смотреть

АКСІОМА

аксиома - axiom - Axiom - 1) Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2) Переносно - незаперечна істина, що не потребує доведень.... смотреть

АКСІОМА

-и, ж. 1》 Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень.2》 перен. Незаперечна істина, ц... смотреть

АКСІОМА

Axiom, postulateце аксіома розм. — that's a self-evident (axiomatic) truth

АКСІОМА

[aksjoma]ж.aksjomat

АКСІОМА

аксіо́ма[акс'іома]-мие, д. і м. -м'і

АКСІОМА

гол. положення дедуктивної системи, передумова доказів.

АКСІОМА

імен. жін. родуаксиома

АКСІОМА

(бездоказова істина) постулят; П. очевидність, ок. очевидь; ЖМ. правило, закон.

АКСІОМА

Аксіо́ма, -ми, -мі; -о́ми, аксіо́м

АКСІОМА

Aksiom, grunnsetning

АКСІОМА

Aksiom, grundsætning

АКСІОМА

Безсумнівноправда

АКСІОМА

аксіо́ма іменник жіночого роду

АКСІОМА

{аксіо́ма} -мие, д. і м. -мі.

АКСІОМА

-и ż aksjomat

АКСІОМА

матем. аксиома

АКСІОМА

аксиома

АКСІОМА

აქსიომა

АКСІОМА ВІДДІЛЬНОСТІ

аксиома отделимости

АКСІОМА ЗВІДНОСТІ

аксиома сводимости

АКСІОМА ЙМОВІРНОСТЕЙ

аксиома вероятностей

АКСІОМА НЕСКІНЧЕННОСТІ

аксиома бесконечности

АКСІОМА ОПУКЛОСТІ

аксиома выпуклости

T: 83