АКЦИДЕНЦІЯ

у філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

АКЦИЗ →← АКЦЕНТ

Смотреть что такое АКЦИДЕНЦІЯ в других словарях:

АКЦИДЕНЦІЯ

АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, ж.1. філос. Випадковий, скороминущий стан, неістотна властивість.Уперше поняття акциденції зустрічається в "Метафізиці" і "Фізиці" Арис... смотреть

АКЦИДЕНЦІЯ

АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia - випадковість) - неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне". У цьому значенні вживається вперше Аристотелем, надалі - Порфирієм, схоластами, у Новий час - Декартом, Гоббсом, Спінозою. Спіноза замінив термін "А." на "модус", зміст якого стосувався одиничного вияву субстанції.... смотреть

АКЦИДЕНЦІЯ

Ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.

АКЦИДЕНЦІЯ

-ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.

АКЦИДЕНЦІЯ

[akcydencja]ж.akcydens

АКЦИДЕНЦІЯ

імен. жін. родуакциденция

АКЦИДЕНЦІЯ

(англ. ассident)   1. мито у вигляді штрафу за прихований товар, що провозиться через митницю. 2. випадковий прибуток.

АКЦИДЕНЦІЯ

У філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції.

АКЦИДЕНЦІЯ

акциде́нція (від лат. accidentia – випадковість) філософ. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.

АКЦИДЕНЦІЯ

акциденція; ж. (лат., випадковість) філос. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.

АКЦИДЕНЦІЯ

-ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.

АКЦИДЕНЦІЯ

-ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.

АКЦИДЕНЦІЯ

Акциде́нція, -ції, -цією

АКЦИДЕНЦІЯ

акциде́нція іменник жіночого роду

АКЦИДЕНЦІЯ

Приналежність

АКЦИДЕНЦІЯ

техн. акциденция

T: 76