АЛІБІ

доказ відсутності певної особи на місці злочину у час його скоєння.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

АЛІГАТОРИ →← АЛІ ІБН АБІ ТАЛІБ

Смотреть что такое АЛІБІ в других словарях:

АЛІБІ

А́ЛІБІ, невідм., с., юр.1. Обставина, доказ, які свідчать, що обвинувачуваний (підозрюваний) у момент злочину перебував у іншому місці.Алібі, алібі, в ... смотреть

АЛІБІ

ім [лат] alibi • доводити своє ~ to establish (prove) one's alibi • з'ясовувати чиєсь ~ to establish (prove) smb's alibi • мати ~ to have an alibi • підготувати собі ~ to set up an alibi for oneself • представляти ~ to alibi; plead (raise) an alibi • відмова від ~ withdrawal of an alibi; withdrawn alibi • заява про ~ claim (disclosure, plea) of an alibi • беззаперечне ~ unquestionable alibi • вірогідне ~ plausible alibi • встановлене ~ established (proved) alibi • доведене ~ proved alibi • заперечене ~ questioned alibi • незаперечене ~ unquestioned alibi • неспростовне ~ irrefutable (unquestionable) alibi; [розм] airtight (ironclad) alibi • підтверджене ~ corroborated (substantiated) alibi • сумнівне ~ dubious alibi... смотреть

АЛІБІ

імен. незмін.алиби сущ. ср. рода неизм.¤ алібі в кого -- алиби у кого ¤ в чому -- в чем

АЛІБІ

невідм., с., юр. Перебування обвинуваченого в момент злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.

АЛІБІ

рос. алиби (від латин. alibi — в іншому місці) — 1. Доказ невинуватості підозрюваної у правопорушеннях особи, оскільки в момент правопорушення (скоєння злочину) вона перебувала в іншому місці. 2. Переносно — наявність беззаперечних доказів непричетності до певних протизаконних дій.... смотреть

АЛІБІ

невідм. юр.alibiвстановити чиєсь алібі — to establish smb's alibi

АЛІБІ

[alibi]с.alibi юр.

АЛІБІ

невідм. , с. , юр. Перебування обвинуваченого в момент злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.

АЛІБІ

а́лібі (від лат. alibi – в іншому місці) доказ невинності особи в злочині, оскільки вона в момент вчинення його перебувала в іншому місці.

АЛІБІ

алібі; с. (лат., в іншому місці) доказ непричетності особи до злочину, оскільки вона в момент вчинення його перебувала в іншому місці.

АЛІБІ

алібі ім. alibi; excuse; cover story;встановлювати \~ establish alibi; мати \~ have an alibi; надавати \~ alibi;

АЛІБІ

А́лібі (лат.), не відм.

АЛІБІ

Доказ відсутності певної особи на місці злочину у час його скоєння.

АЛІБІ

а́лібі іменник середнього роду

АЛІБІ

нескл. сущ.; с.; юр. алиби

АЛІБІ

lat. alibieалиби

АЛІБІ

ალიბი

АЛІБІ

Алиби

T: 72