НІҐЕР

I держава в Африці, в районі Сахари. Височини, сухий клімат, на пн. тропічний, на пд. екваторіальний; ріки періодично пересихають, єдина постійна - Н. Народи гауса (50%), сонґай, джерма; більшість мусульман. Одна з найслабше розвинутих країн Африки; вирощування зернових, арахісу, бавовни, розведення кіз, худоби; експлуатація багатих родовищ урану; ремесло. Історія. У середньовіччі регіон зіткнення впливів держав Сонґай, Канеа і міст-держав Гауса; від XI ст. ісламізація; економічний розвиток завдяки розташуванню на транссахарському торговому шляху; терен суперництва Марокко і Сонґай; в XVII-XIX cт. сильна конфедерація туареґів, у XIX ст. здобута пд. фуланами; наприкінці XIX - поч. XX ст. окупований французами; від 1904 колонія Верхній Сенеґал - Н., 1911 включена до Фр. Зх. Африки; від 1958 автономна республіка в межах Фр. Спільноти, від 1960 незалежний, хоча збережено економічні й по II р. у Зх. Африці; довж. 4160 км (третя після Нілу і Конґо), басейн 2,1 млн. км2; витікає як Джоліба у масиві Лома (Ґвінея), впадає у Ґвінейську зат., утворюючи дельту; гол. притока Бенуе (ліва); використовується для зрошення; судноплавна ділянками; гідровузол Каїнджі; у дельті багаті поклади нафти; гол. м.: Бамако, Тимбукту, Ніамей, Порт-Гаркурт.