ІЗОЛЯЦІОНІЗМ

політична доктрина та політика уникання міжнародних конфліктів і союзів: 1. напрямок, що переважав у закордонній політиці США від кін. XVIII ст. до 40-х ХХ ст., остаточна відмова від і. під час II Світової війни; 2. у брит. політиці кін. XIX ст. тенденція не укладати союзи з будь-якою групою держав (splendid isolation, тобто чудова ізоляція); кінець брит. і. поклало встановлення союзу з Японією 1902 та Францією 1904 (т.зв. Сердечна згода, Антанта).