ДИЯВОЛ

у християнстві відкинутий ангел, засуджений Богом за гординю й непослух на вічне прокляття і скинутий до пекла; вважається джерелом зла й гріха; владу д. переміг Ісус Христос, хоч наслідки зла відчуваються надалі; віра в існування д. виступає також в юдаїзмі й ісламі.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ДИЯКОН →← ДИЧКО ЛЕСЯ

Смотреть что такое ДИЯВОЛ в других словарях:

ДИЯВОЛ

ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К ро... смотреть

ДИЯВОЛ

бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). ді́дько (дия́вол) (його́ (тебе́, їх і т. ін.)) зна́є що і без додатка, лайл. Невідомо, незрозуміло. — Хто ж винен?.. — дивувався Петрюк.— Дідько його знає… (В. Бабляк); — Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар); Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський); Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди .. дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак). продава́ти / прода́ти ду́шу кому. Втрачати свою гідність, даючи згоду служити комусь; зраджувати. — Мені злодій давав півсотні карбованців, щоб я нікому не казав, а я йому: і за сто не продам душі своєї! (М. Рильський); Для науки я і до чорта пішов би, як один німецький учений, тільки так, щоб душі не продати (М. Стельмах); І напевне ж таки, не зачеплять вони (гасла й заклики “Пияцтву — бій”) і тих, хто вже продав свою душу зеленому змієві (З журналу). продава́ти ду́шу дия́волу. Диваки, вбивають себе над рукописом, фарбами, продають душу дияволу за какофонію звуків.., пнуться до безсмертя.., а воно, безсмертя, поруч (В. Дрозд).... смотреть

ДИЯВОЛ

У християнстві відкинутий ангел, засуджений Богом за гординю й непослух на вічне прокляття і скинутий до пекла; вважається джерелом зла й гріха; владу ... смотреть

ДИЯВОЛ

імен. чол. роду, жив.міф., фіз.дьявол

ДИЯВОЛ

[dyjawoł]ч.diabeł реліг., розм., перен.

ДИЯВОЛ

ДИЯВОЛ ..См. Дьявол ..

ДИЯВОЛ

дия́вол[диейавол]-ла, м. (на) -л'і/-лов'і, мн. -лие, -л'іў

ДИЯВОЛ

【阳】1) 神话 魔王, 恶魔, 魔鬼2) 骂 魔鬼, 恶棍

ДИЯВОЛ

-а, ч. Те саме, що біс I; чорт, сатана. || Уживається як лайливе слово.

ДИЯВОЛ

Devil; fiend; розм. archenemy, deuce, dickens

ДИЯВОЛ

-а, ч. Те саме, що біс I; чорт, сатана.|| Уживається як лайливе слово.

ДИЯВОЛ

див. демон

ДИЯВОЛ

дідько, біс, сатана, чорт, нечиста сила, демон, жм. враг, гаспид.

ДИЯВОЛ

Дия́вол, -вола, -волові, -ле! -воли, -лів

ДИЯВОЛ

див. чорт

ДИЯВОЛ

{диейа́вол} -ла, м. (на) -лі/-лові, мн. -лие, -ліў.

ДИЯВОЛ

Djevel, faen, fanden, satan

ДИЯВОЛ

Djævel, fanden, satan

ДИЯВОЛ

дия́вол іменник чоловічого роду, істота

ДИЯВОЛ

Djävul, fan, satan

ДИЯВОЛ

диявол (демонологічний персонаж)

ДИЯВОЛ

Дябал

ДИЯВОЛ

миф.; бран. дьявол

ДИЯВОЛ

Диявол див. Антибог

ДИЯВОЛ

-а m diabeł

ДИЯВОЛ

диявол, -а

ДИЯВОЛ

ეშმაკი

ДИЯВОЛ

дябал

ДИЯВОЛ

дябал

T: 142